А ви це знали ???

Цей день в історії...

   26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

   Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

   Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені.     Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

   Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

   Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

КАК ВЫБИРАТЬ КНИГИ

В библиотеке собраны тысячи книг. Прочесть все невозможно!

Но ты сможешь читать:

— именно те, которые тебе по душе,

— как раз те, которые наилучшим образом помогают справляться с заданиями,

— только те, в которых содержатся правдивые и ясные ответы на твои вопросы,

— наверняка те, иллюстрации в которых доставляют радость и помогают лучше понимать мысли автора.

ЭТО ВОЗМОЖНО, ЕСЛИ ЧИТАТЕЛЬ ИЩЕТ И ВЫБИРАЕТ КНИГИ ПРАВИЛЬНО

Как же правильно? Вот как:

прежде чем приступить к поиску, постарайся в мыслях точно определить, зачем тебе книга, чего ты ждешь от нее, то есть подумай о цели своего чтения.

Например, очень часто людям хочется с помощью книги:

— поднять себе настроение,

— разобраться в сложной ситуации,

— оценить уровень своих знаний,

— понять другого человека,

— сопоставить точки зрения,

— отлично выполнить задание.

Чтобы достичь своей цели, надо продумать ход поиска книги,

определить возможные источники и выбрать из них самый удобный.

БИБЛИОТЕКА ПРЕДОСТАВЛЯЕТ ТЕБЕ МНОЖЕСТВО СПОСОБОВ ПОИСКА И ВОЗМОЖ¬НОСТЕЙ ВЫБОРА - ИСПОЛЬЗУЙ ИХ!

БИБЛИОТЕЧНЫЙ КАТАЛОГ

В библиотеке собрано несколько тысяч книг разного содержания. Сведения о каждой из них записаны на специальной карточке. По этим записям одну книгу можно отличить от другой. Книги читатели берут домой, а карточки с их описаниями всегда хранятся в библиотеке. Для быстроты поиска данных о книгах, карточки расставляют строго по порядку. Получается перечень всех библиотечных книг — КАТАЛОГ.

Карточки с описаниями книг можно расставить по алфавиту их авторов и названий. Так организован АЛФАВИТНЫЙ КАТАЛОГ.

Если знать алфавит, легко узнать, книга каких авторов есть в библиотеке. Карточки с описанием книг сходного содержания можно собрать вместе, дать каждой группе свой номер и поставить их по порядку номеров — получится система. Так организован СИСТЕМАТИЧЕСКИЙ КАТАЛОГ. Читатель, знакомый с его устройством, очень быстро может подобрать книги по теме.

Каталожные карточки ставят в маленькие выдвижные ящики, делают на них пояснительные надписи и по порядку расставляют в большой каталожный ящик.

Читатель по надписям определяет нужный ему ящичек, выдвигает его, просматривает описания на карточках и по ним отбирает необходимые книги.

КАТАЛОГИ - ЭТО МОЗГ БИБЛИОТЕКИ: В ИХ ПАМЯТИ ХРАНЯТСЯ СВЕДЕНИЯ ОБО ВСЕХ КНИГАХ. КАТАЛОГИ ДАЮТ ТОЧНЫЕ ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ ЧИТАТЕЛЕЙ.