пятница, 28 апреля 2017 г.
среда, 26 апреля 2017 г.
Цей день в історії...
26
квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна
аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на
четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація
ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів
більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Лише
наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в
Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від
вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і
більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло
не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській
АЕС.
Збудована
в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від
Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі
мегават електроенергії.
Увечері
25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно
непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була
знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора
стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його
роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два
вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і
накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої
реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну
і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних
матеріалів.
Лише
через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось
ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти
подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця
аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР
секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи
і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні
після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.
Щоб
запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року
четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом",
збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і
Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і
аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і
першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і
Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
среда, 12 апреля 2017 г.
КАК ВЫБИРАТЬ КНИГИ
В
библиотеке собраны тысячи книг. Прочесть все невозможно!
Но
ты сможешь читать:
—
именно те, которые тебе по душе,
—
как раз те, которые наилучшим образом помогают справляться с заданиями,
—
только те, в которых содержатся правдивые и ясные ответы на твои вопросы,
—
наверняка те, иллюстрации в которых доставляют радость и помогают лучше
понимать мысли автора.
ЭТО
ВОЗМОЖНО, ЕСЛИ ЧИТАТЕЛЬ ИЩЕТ И ВЫБИРАЕТ КНИГИ ПРАВИЛЬНО
Как
же правильно? Вот как:
прежде
чем приступить к поиску, постарайся в мыслях точно определить, зачем тебе
книга, чего ты ждешь от нее, то есть подумай о цели своего чтения.
Например,
очень часто людям хочется с помощью книги:
—
поднять себе настроение,
—
разобраться в сложной ситуации,
—
оценить уровень своих знаний,
—
понять другого человека,
—
сопоставить точки зрения,
—
отлично выполнить задание.
Чтобы
достичь своей цели, надо продумать ход поиска книги,
определить
возможные источники и выбрать из них самый удобный.
БИБЛИОТЕКА
ПРЕДОСТАВЛЯЕТ ТЕБЕ МНОЖЕСТВО СПОСОБОВ ПОИСКА И ВОЗМОЖ¬НОСТЕЙ ВЫБОРА - ИСПОЛЬЗУЙ
ИХ!
вторник, 4 апреля 2017 г.
БИБЛИОТЕЧНЫЙ КАТАЛОГ
В
библиотеке собрано несколько тысяч книг разного содержания. Сведения о каждой
из них записаны на специальной карточке. По этим записям одну книгу можно
отличить от другой. Книги читатели берут домой, а карточки с их описаниями
всегда хранятся в библиотеке. Для быстроты поиска данных о книгах, карточки расставляют
строго по порядку. Получается перечень всех библиотечных книг — КАТАЛОГ.
Карточки
с описаниями книг можно расставить по алфавиту их авторов и названий. Так
организован АЛФАВИТНЫЙ КАТАЛОГ.
Если
знать алфавит, легко узнать, книга каких авторов есть в библиотеке. Карточки с
описанием книг сходного содержания можно собрать вместе, дать каждой группе
свой номер и поставить их по порядку номеров — получится система. Так
организован СИСТЕМАТИЧЕСКИЙ КАТАЛОГ. Читатель, знакомый с его устройством,
очень быстро может подобрать книги по теме.
Каталожные
карточки ставят в маленькие выдвижные ящики, делают на них пояснительные
надписи и по порядку расставляют в большой каталожный ящик.
Читатель
по надписям определяет нужный ему ящичек, выдвигает его, просматривает описания
на карточках и по ним отбирает необходимые книги.
КАТАЛОГИ
- ЭТО МОЗГ БИБЛИОТЕКИ: В ИХ ПАМЯТИ ХРАНЯТСЯ СВЕДЕНИЯ ОБО ВСЕХ КНИГАХ. КАТАЛОГИ
ДАЮТ ТОЧНЫЕ ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ ЧИТАТЕЛЕЙ.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)